Допомога у публікації в журналах із БД SCOPUS

Scopus – глобальна наукометрична база даних, що індексує близько 25 тисяч якісних рецензованих наукових видань. Перелік журналів Scopus формується на підставі виконання видавцями чіткого переліку вимог щодо якості наукового контенту, методів його відбору, наукометричних показників та дотримання публікаційної етики. Окрім журналів, у цій наукометричній базі даних індексуються матеріали конференцій, книги, редакційні замітки та багато іншого. Публікація Scopus необхідна дослідникам у реалізації практично кожної наукової цілі, до яких належать:

• Отримання вчених звань та наукових ступенів.
• Участь в ролі рецензента або редактора наукового журналу.
• Отримання фінансування, грантової підтримки, участі у впливових дослідницьких конкурсах.
• Підвищення авторитетності та рейтинговості наукових установ та особистого дослідницького іміджу.

Як працює Scopus?

Спеціалісти компанії Elsevier, до якої належить і Scopus, проводять комплексну роботу для підтримання рейтингу організації та підвищення загального рівня наукових досліджень. Робота наукометричної бази даних направлена переважно на співпрацю з виданнями, однак перевірки наукових журналів автоматично означають і перевірку наукового контенту, що там індексується. З огляду на це необхідно розглянути декілька важливих нюансів у роботі з науковими журналами Scopus.

Для цього видавцю необхідно пройти етапи:

• Подання журналу у Scopus: представники наукового видання (головний редактор, член редакційної ради та ін.) ініціюють процес включення журналу в базу, формують необхідний пакет документів та направляють запит на розгляд.
• Перевірка видання: спеціалісти наукометричної бази даних Scopus проводять перевірку на відповідність мінімальним критеріям до включення.
• Уточнення: на цьому етапі вносяться доповнення та проводиться корегування.
• Перегляд та рішення: успішне проходження цього етапу залежить від результату перевірки комісії SCAB.
• Комунікація: видавця сповіщають про рішення щодо прийняття наукового журналу у Scopus.

В теорії, цей процес виглядає не зовсім складним, однак на практиці менше половини поданих журналів проходять перевірку до включення у Scopus.

Цитування Scopus виступають однією з найбільш впливових метрик як на рівні наукових видань, так і конкретних авторів. У Scopus цитування тією чи іншою мірою впливає на розрахунок таких показників видань:

• SNIP – співвідношення кількості цитувань статті до середнього показника цитувань Scopus у предметній області.
• SJR – як показник авторитетності журналів та їхніх цитувань Scopus.
• CireScore – співвідношення кількості цитувань Scopus до кількості статей за останні 4 роки.

Наукометрична база Scopus проводить виключення наукових журналів на регулярній основі. Існує чотири найголовніші причини щодо припинення індексації видань:

• Metrics and benchmarks – невідповідність аналізу щодо рівня самоцитування, CireScore та коофіцієнту цитування Scopus.
• Publication concerns – недоброчесна публікаційна поведінка.
• Radar – різка зміна публікаційної поведінки журналу (на основі автоматичної перевірки сервісом).
• Continuous curation – виключення журналу Scopus, що уже знаходився «на контролі» спеціалістів.

Цитування та h-index Scopus: основні показники автора

Окрім згаданих вище профілів журналів Scopus, в цій базі даних існують і профілі авторів. Для них теж розраховуються наукометричні показники.

Основні з них:

• Цитування Scopus – сумарна кількість посилань на роботу автора іншими дослідниками в рамках бази Scopus.
• h-index Scopus – взаємозалежність кількості опублікованих робіт у Scopus до цитування у рамках цієї бази даних.

Польські журнали в базі Scopus

В базу даних Scopus входить велика кількість наукових журналів Польщі з різними наукометричними показниками. Їх презентовано такими видавцями: Walter de Gruyter, Sciendo, Polish Academy of Science, Elsevier, Via Medica та ін.

Перелік журналів Scopus і Web of Sciene

Scopus чи Web of Science? Що краще?

Нормативні вимоги щодо кількості наукових публікацій часто зрівнюють ці бази даних між собою. Дійсно, у них є чимало схожих рис. Однак, наявні і суттєві розбіжності та тонкі нюанси. Наприклад, у Web of Science більша глибина цитувань, тоді як Scopus орієнтується на «молодші» видання. Також у цих баз даних різні наукові метрики, структура та способи реалізації власної політики.

Тому, щоб точно не помилитися з вибором, довірте його професіоналам! Спеціалісти компанії «Наукові Публікації» з радістю оберуть найбільш якісне видання з урахуванням ваших наукових цілей.